ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БУЛІНГ У ШКОЛІ: ЧОГО ОЧІКУВАТИ ВІД НОВОГО ЗАКОНУ
19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Трохи статистики
Треба відзначити, що ситуація з булінгом в Україні невтішна. Опитування
U-Report Україна, яке проводилось у травні 2016 року, показало, що з 2000 респондентів 89% підтверджують існування проблеми булінгу в Україні. Поза тим, U-репортери вважають, що найчастіше знущання та образи відбуваються у школі, при зустрічі (76%) та у соцмережах (33%), а цькування по телефону (3%) є найменш поширеним в Україні. Разом з тим, 17 % опитаних просто не знали, кому сказати про те, що вони постраждали, а ще 26% U-репортерів здавалося, що у цьому немає нічого дивного.
За даними дослідження UNICEF Ukraine у 2017 році, 67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою чи свідком), а 40% постраждалих від цькування ні з ким не ділиться проблемою і не зверталися за допомогою.
Закон вперше дає визначення поняття "булінг"
По-перше, новий закон доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, в якій визначено поняття "булінгу". Так, закон визначає булінг (цькування) як
"діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого".
У визначенні також виокремлюються види булінгу (цькування) – діяння у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства. Не менш важливим є включення до вчинення будь-якої з форм насильства із застосуванням електронних комунікацій – так званий кібербулінг.
По-друге, Закон України "Про освіту" доповнено переліком типових ознак булінгу (цькування). Середи них:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".
По-третє, новий закон покладає на керівників закладів освіти обов’язок щодо створення в закладах освіти безпечного освітнього середовища. Зокрема, директори шкіл:
- повідомлятимуть уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та службу у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти;
- забезпечуватимуть виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг школярам, які вчинили булінг (цькування), стали його жертвами чи свідками;
- розроблятимуть і затверджуватимуть плани заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню).
ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.
Строк розгляду справи судом – 15 днів з дня отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.
Доказами у справах про факти цькування можуть бути:
· пояснення особи, яку притягують до відповідальності,
· пояснення потерпілого та свідків,
· висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
· речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,
· письмові документи,
· матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.
"Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе".
А як щодо відповідальності?
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф у розмірі 51 гривні покладався на батьків.
Проте самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу (цькування) як такого. Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу (цькування) у вигляді наявної або потенційної шкоди. Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за булінг (цькування), навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення.
З прийняттям нового закону ситуація змінилася. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку ( так само як суспільно корисні роботи – до злісних неплатників аліментів).
А от адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу, яку пропонували в першій редакції Проекту закону, вирішили прибрати. Разом з тим, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів. Як реагуватиме адміністрація закладу на замовчування цькування педагогами законом не передбачено.
Протидія булінгу – це спільна справа
