Система оцінювання здобувачів освіти
Прозорість оцінювання
Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в закладі освіти включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання.
Учні мають бути систематично поінформовані про розроблені вчителем критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах:
- в усній формі перед кожним видом роботи,
- шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі,
- через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.
З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів доцільно ознайомити на початку навчального року, оприлюднивши їх на сайті закладу.
Вимоги та критерії оцінювання
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:
1) спілкування державною мовою (уміння усно і письмово висловлюва- ти й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди через слухан- ня, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів; здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час; усвідомле ння ролі ефективного спілкування);
2) спілкування іноземними мовами (уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди через слухання, говоріння, читання і письмо у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів);
3) математична компетентність (культура логічного і алгоритмічного мислення; уміння застосовувати математичні числові та геометричні методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності; здатність до розуміння і використання простих математичних моделей; уміння будувати такі моделі для вирішення проблем);
4) компетентності в природничих науках і технологіях (наукове розумін ня природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності, уміння застосовувати науковий метод, спостеріга ти, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експери менти, аналізувати результати);
5) інформаційно-цифрова компетентність (впевнене, а водночас критич не застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для ство рення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному про сторі та приватному спілкуванні; інформаційна й медіа грамотність, осно ви програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навич ки безпеки в інтернеті та кібербезпеки; розуміння етики роботи з інфор мацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо);
6) уміння вчитися впродовж життя (здатність до пошуку та засвоєн ня нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо- професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя);
7) соціальні та громадянські компетентності (ефективна та конструктив на участь у громадському житті, в сім’ї, на роботі; уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів; повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття);
8) ініціативність та підприємливість (уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави; вміння раціонально поводити себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо);
9) загальнокультурна грамотність (здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва; глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших);
10) екологічна грамотність і здорове життя (уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя).За компетентнісного підходу оцінюється не обсяг засвоєних знань сам по собі, а те, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань.
Для оцінювання навчальних досягнень учнів кожен педагогічний працівник повинен спиратися на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджені Міністерством освіти і науки України:
- Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 року № 329.
- Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 1009 від 19.08.2016).
- Методичні рекомендації щодо оцінювання учнів початкових класів Нової української школи. Проте критерії оцінювання, запропоновані МОН, є загальними і використовуються як основа, своєрідний каркас, за допомогою якого вибудовується система оцінювання.
При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивченнятеми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу освіти, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття). Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження керівництвом закладу освіти, проте повинні :
1) мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
2) дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;
3) заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без
ризику отримати за це негативну оцінку;
4) розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
5) використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий
елемент навчальної діяльності.
Основні підходи до формування критеріїв оцінювання:
1) оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання,
індивідуальний поступ кожного учня;
2) позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні
вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини, в цьому
є мотивуюча роль оцінювання;
3) оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою
думку.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок,
які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і
навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Формувальне оцінювання
Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не
завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів:
виставлення оцінок у межах класу відповідно до стандартного розподілу не
залишає шансу для учнів, які потребують підтримки. Тому в освітньому
процесі неможливо обійтись без формувального оцінювання. Воно оцінює
процес навчання учнів, а не результат. У формувальному оцінюванні
переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний
прогрес учня.
Особливості формувального оцінювання:
- націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного
учня;
- не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;
- широко використовує описове оцінювання;
- застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють
учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;
- забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те,
чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені
навчальні цілі;
- визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються
про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно
рухатися далі.
Учитель, з метою впровадження формувального оцінювання,
використовує такі передумови:
- ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причиннонаслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проєктів;
- спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання
відповіді;
- заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;
- пропонує чіткі критерії оцінювання;
- формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес
потрібно розглядати всебічно;
- розвиває критичне мислення учнів.
Правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають враховуватися:
- характеристики відповіді учня: правильність, логічність,
обґрунтованість, цілісність;
- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
- сформованість предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати,
робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та
розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
У процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання
навчальних досягнень спрямовується на вирішення таких основних
навчальних завдань:
- розв’язання проблем і прийняття рішень;
- розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;
- оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в
команді;
- уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні
питання і проблеми;
- уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних
досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
Рівні навчальних досягнень визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна,
характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний
навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними
вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять,
явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також
самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими
операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити
висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця)
правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими,
міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання
творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням
самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і
відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього,
а також додає нові характеристики.
Водночас визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема
оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і
не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне,
семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. Поточне
оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці)
в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог
навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є
знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої
діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його
основними завдання є:
- встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного
засвоєння окремих елементів змісту теми;
- встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем;
- закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є:
- індивідуальне, групове та фронтальне опитування;
- робота з діаграмами, графіками, схемами;
- робота з контурними картами;
- виконання учнями різних видів письмових робіт; -
взаємоконтроль учнів у парах і групах;
- самоконтроль тощо.
В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання
особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для
коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні
результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації
навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з
кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування
учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок,
різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних,
творчих, контрольних робіт тощо) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені
з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою
обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного
оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має
право на коригування семестрової оцінки.
Самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.
Використання формувального оцінювання передбачає
застосування прийому самооцінювання або взаємооцінювання. Ці прийоми
сприяють підвищенню ефективності формувального оцінювання, адже коли
учні володіють навичками самооцінювання і взаємооцінюваня, то питання
надійності і неупередженості оцінювання не виникають. Сутність
самооцінювання і взаємооцінювання полягає в наступному: діти можуть
оцінити себе тільки тоді, коли у них є цілі, яких вони повинні досягти в
процесі навчання, і зрозумілі критерії оцінювання.
Процедури самооцінювання / взаємооцінювання включають в
себе:
- розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання;
- створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз
власних результатів або отримання коментарів від свого однокласника;
- забезпечення умов, коли критерії оцінювання учням відомі, і
вони самостійно зіставляють з ними свої результати, роблячи при цьому
відповідні висновки про ефективність роботи;
- складання учнями власної програми діяльності на наступний
етап навчання з урахуванням отриманих результатів.
Вчителю для розвитку навичок
самооцінювання/взаємооцінювання навчальної діяльності дитини
необхідно:
- регулярно нагадувати учням про цілі і критерії оцінювання;
- планувати при проведенні навчальних занять час
для
самооцінювання/взаємооцінювання;
- оприлюднювати мету навчального заняття, критерії оцінювання
навчальних досягнень;
- пам’ятати, що самооцінювання – один з видів оціночної
діяльності, пов’язаний не з виставленням собі оцінок, а з процедурою
оцінювання, воно найменше пов’язане з балами.
Аналіз (моніторинг) результатів навчання
Основним індикатором вимірювання результатів освітньої
діяльності учнів є їхні навчальні досягнення. Для оцінки результатів
освітньої діяльності учнів є впровадження моніторингу навченості учнів.
Основні завданнями моніторингу навчальних досягнень учнів:
1) вивчення якості освітнього процесу;
2) корекція освітньої діяльності педагогів, методичних підходів у
викладацькій діяльності;
3) удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих
предметів (курсів);
4) простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання
навчальних досягнень учнів;
5) визначення необхідності індивідуальної освітньої траєкторії для
окремих учнів.
При розробленні завдань моніторингу ТЗОШ №18 використовує
завдання міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших.
Способи отримання інформації за результатами моніторингових
досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень
учнів:
− порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням
учителя з предмету (курсу) – є одним із чинників визначення надійності
системи оцінювання навчальних досягнень учнів;
− порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з
окремих предметів дає можливість коригування оцінювання навчальних
досягнень учнів.
Для опису підсумків проведення моніторингу використовується
описово-порівняльний метод та виведення коефіцієнта кореляції.
Метод кореляції використовується з метою виявлення зв’язків і
залежностей між двома досліджуваними явищами. Коефіцієнт кореляції (r),
розрахований за визначеними формулами, показує міру та характер цієї
залежності. Він змінюється в межах [–1 ÷ +1]. Якщо значення коефіцієнту
потрапляє в інтервал |0,7 ÷ 1|, то кореляція між явищами є істотною, її треба
враховувати при організації освітнього процесу. Якщо ж значення коефіцієнту
змінюється в межах |0,5 ÷ 0,7| – кореляція помітна. Значення коефіцієнту від
0 до 0,5 свідчить про відсутність кореляції між величинами. Від’ємне значення
коефіцієнта говорить про обернено пропорційний зв’язок між
досліджуваними явищами.
Використовуючи розрахункову формулу електронної таблиці Excel,
визначаємо, коефіцієнт кореляції між масивами даних навчальних досягнень
учнів.
Якщо кореляція відсутня або є від’ємною, потрібно приймати рішення
про необхідність або зміни системи оцінювання, або методів і форм роботи
вчителя.
Моніторинг навчальних досягнень учнів
За результатами проведення моніторингів навчальних досягнень
учнів у закладі освіти готується звіт та наказ, у якому підсумовується
проведення моніторингових досліджень.
Результати моніторингу можуть бути розглянуті на засіданнях
педагогічної ради, нарад при директору, засіданнях методичної ради та
методичних об’єднань вчителів.
Результати моніторингу використовуються під час самооцінювання освітньої діяльності закладу освіти, при складанні річного
плану роботи, у процесі розроблення стратегії розвитку закладу освіти, у
процесі планування науково-методичної роботи закладу освіти, для
визначення напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, для
визначення індивідуальної освітньої траєкторії учня.
Для моніторингу системи оцінювання здобувачів освіти
використовується «Форма самооцінювання системи оцінювання здобувачів
освіти».
Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в закладіосвіти включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання.
Учні мають бути систематично поінформовані про розроблені вчителем критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах:
- в усній формі перед кожним видом роботи,
- шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі,
- через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.
З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів доцільно ознайомити на початку навчального року, оприлюднивши їх на сайті закладу.
