"Я не злий. Мені боляче." Що стоїть за агресією підлітка — і як діяти батькам
"Я не злий. Мені боляче."
Що стоїть за агресією підлітка — і як діяти батькам
Підліток кричить. Зривається. Грубить. Зачиняє двері з гучним «залиш мене в спокої».
І в серці батьків — біль, розгубленість, образа.
Хочеться запитати: “Що з тобою трапилось?”
А насправді краще спитати: “Що ТИ зараз проживаєш?”
Бо агресія — це не зіпсований характер. Це біль. Це захист. Це емоційна анестезія.
Чому підлітки вибухають?
У 12–17 років тіло і психіка перебудовуються з шаленою швидкістю.
Гормони, тиск однолітків, страх бути не таким, як всі. Сором, вразливість, самотність, провина.
Але замість сказати:
"Мені страшно. Я себе ненавиджу. Я не справляюсь."
— підліток кидає телефон, штовхає двері, кусає словами.
Бо агресія — єдине, що дає відчуття сили, коли всередині — хаос.
Як батьки зазвичай реагують:
«Не смій зі мною так розмовляти!»
«Як ти можеш себе так поводити?!»
«Поки не заспокоїшся — навіть не підходь!»
Ці фрази лише підсилюють відчуття самотності.
Бо глибоко всередині — дитина кричить не на вас. Вона кричить: "Побач мене! Почути мене! Втримай мене!"
Що справді працює:
5 фраз, які допомагають прожити агресію:
1. "Я бачу, що тобі дуже важко. Я поруч."
(Дає безпечну опору без тиску.)
2. "Ти маєш право на злість. Давай подумаємо, як випустити її без шкоди."
(Нормалізує емоцію, дає рамки.)
3. "Я витримаю тебе з твоїми емоціями. Ти не один."
(Знімає страх бути покинутим.)
4. "Давай зробимо паузу. Я нікуди не йду. Я просто поряд."
(Вчить робити паузу без відмови від стосунків.)
5. "Я бачу твою злість, але ще більше — бачу тебе. І люблю тебе навіть зараз."
(Це те, що підліток ніколи не скаже, що потребує — але дуже чекає.)
Головне не “виправити” агресію.
Головне — витримати контакт.
Бо агресія — це не відсутність любові до вас.
Це крик:
“Я не впораюсь. Покажи, що зі мною все ще можна бути.”
І коли ви залишаєтесь поруч, коли витримуєте —
ви не просто допомагаєте дитині.
Ви закладаєте базу її психічної стійкості на все подальше життя.
Зберігайте, щоб перечитати.
Діліться з тими, кому зараз боляче.
Ми не самі. Ми в цьому разом.
Дитяча психологиня центру Доказові Іванова Юлія
